Ех, чуваки, я тут вспоминаю свою хардкорную жизнь, как я купила гашиш и бухала в стремном магазине. Сейчас вам расскажу все подробности этой истории, только не раскатывайте этот паль!
Вот как все началось:
Один раз я гуляла с ребятами по нашему любимому району, где все гопы и бухари просят закладки. Вдруг один из них подкатил ко мне и предложил мне попробовать особенный заклад. Я не стала отказываться, ведь люблю новые эмоции и адреналин в крови. Он достал из кармана маленький пакетик, где хорошенько замуровали гашиш. Я заплатила ему, получила заклад и отправилась домой, чтобы пробовать успокаивающий и расслабляющий шмаль.
А теперь о стремном магазине:
Чуваки, вы не поверите, в этом магазине были все самые отбитые пацаны и пацанки района. Все там было подделкой – даже цены были завышенные. Поэтому мы звали это место "Пальный Депресняк". Всякие там сливы, но магазинчик всегда подымал моё настроение и втыкивал в хорошее настроение.
Я решила, что было бы круто поработать там, так как у них там не только гашиш, но и другие блага: крек, перец и мулька. Ведь работая там, я бы всегда была у "черного ящика" и могла наслаждаться всеми закладками. Поэтому отправилась на собеседование.
Собеседование в "Пальном Депресняке":
Через некоторое время меня вызвали на собеседование. Я была волноваться, но все равно кидала ауф волне и готова была продолжить нашу хардкорную жизнь. Встретил меня хозяин магазина, на вид типичный гангстер-гопарь в спортивной одежде и с кепкой набекрень. Было забавно смотреть, как он пытался быть серьезным, но в его глазах проступало одобрение.
Сидя за его столом, он задавал мне странные вопросы: "Ты когда-нибудь пила мульку, чтобы снять зубную боль?" "Ты пробовала перец в сочетании с гашишем?" "Сможешь ли ты продать паль, если покупатель хочет?" Но я была на своей волне, и смогла успешно ответить на все его вопросы, убедив его в своей экспертизе. В конце концов, он принял меня на работу и сказал, что в скором времени я смогу наслаждаться не только гашишем, но и другими закладками, которыми он обеспечит меня.
Моя работа в "Пальном Депресняке":
Моя работа в магазине включала не только продажу редкой химии, но и поддержание атмосферы. Я должна была разбираться во всех закладках, чтобы максимально удовлетворить покупателя. Ведь каждый из них хотел что-то особенное. Я смешивала перец с гашишем, чтобы создать оптимальный коктейль для их удовольствия.
Но, чуваки, это было не так просто, как кажется. Заказывать дозы, следить за качеством, держать под контролем цены и периодически включать голову – все это требовало навыков и осторожности, чтобы не попасться на глаза полиции. Но, даже несмотря на это, я наслаждалась своей работой.
Итоги моей хардкорной жизни:
После продолжительного времени работы в "Пальном Депресняке", я осознала, что моя хардкорная жизнь начала приносить мне все меньше удовлетворения. Я поняла, что это был всего лишь миг, когда я могла наслаждаться закладками и быть в центре событий.
И однажды, когда полиция нагрянула в "Пальный Депресняк" и разогнала нашу компанию, я решила оставить всю эту грязь за своей спиной. Я перестала закладывать паль и бухать гашиш, и начала искать новые возможности в жизни.
Итак, чуваки, вот такая была моя история. Я прожила некоторое время в хардкорной реальности, но поняла, что это не то, что я ищу. Теперь я проходила через депрессивные моменты, но была уверена, что найду свое место в этом мире. Я шагнула в новую жизнь, оставив в прошлом закладки и мари-мари. Никогда не забуду услышанный мною ауф, когда кричали: "Лови, чувак!"
Якось я тусувався з моїми хлопцями в нашому дворі, коли випадково зібралися всі удальці нашої району. Була гарна забава - пити, шалити та розбивати всі конвенції. Та сумував я за головною кайфовою екстазією - гашишем. Посміялися, що немає закладок на такі штуки в нашій околиці, а я вирішив змінити цю ситуацію. От і зірвав з сумок повний мішок геричу та вирушив на пошуки пушера.
Крутився я з одного місця на інше, щоб знайти його, але пускав дими з башні від нетерпіння. Нарешті, чув про нього від товариша, і, просліджуючи його сліди, дістався до його криївки. Вже від далека я відчував запах забаганки та підкололо мене серце від радості.
Підійшов до пушера, і попитав: "Є гашиш?" Він оцінив мою зовнішність та погодився мені продати. Щоб вдягнути свою ролю наркомана, я забрався в багаттяний костюм - джинси з великою кількістю декоративних накладок, шкіряну куртку та неонову футболку, яка світиться в темряві.
Стосунки з пушером розбігалися швидко. Я купив закладку, що згодом забабахав і забувся в своєму світі екзотики та насолоди. Час мав надзвичайно незвичайний смак, а усі звуки стали яскравішими та насиченішими. Я відчував себе, наче король кайфу, який володіє своїм мікрокосмом.
Але це було не всі мої плани. Я хотів влаштувати щось ще більше захоплююче, щось, що виглядало як олімпійські ігри. І я вирішив організувати алкогольні змагання нашого двору. Запропонував своїм друзям взяти участь і вони з радістю погодилися.
| Дисципліна |
Умови гри |
| Випивання пива на час |
За фастом здаєш пусту пляшку, випиваєш нову |
| Кидання кеглів |
Кидати пусті пляшки на стоянку з маркою |
| Брутальне п'янство |
Упити по два герича та здійснити "неповоротний" кураж |
| Точність в киданні пляшок |
Розставити пляшки з-під пива на певну відстань та кидати з точністю до мішені |
Ці забави викликали справжній фурор в нашому дворі. Ми кричали, сміялися та були на сьомому небі від кайфу. Протягом всього заходу, ми забабахали кілька закладок та не забули про гашиш, який приносив нам ще більше насолоди.
Хлопці галасно раділи своїм успіхам, але я вирішив, що це ще не все. Я попросив друзів зробити свій власний заклад на вечірку - марку з лсд, яку можна було б двигати через рот. Наша компанія була готова пройти через справжнє психоделічне відкриття.
Я не знаю, як розповісти вам про все, що ми побачили і відчули в той вечір. Словами не передати дивівських кольорів, нескінченних шаблонів і знущань часу, які здійснювалися перед нашими очима.
Були моменти, коли я втрачав своє власне існування, але завжди знаходив себе в колі своїх друзів, які розважалися зі мною разом. Ми слухали чудову музику, плутали реальність з ілюзіями та втрачалися в божественному піднесенні.
Наші алкогольні олімпійські ігри проходили на краю хаосу та безумства. Але, крім усього цього, вони стали символом дружби, свободи та незалежності. Ми забули про суворі правила звичайного життя і стали щастям на вулиці.
Наші алкогольні олімпійські ігри стали найкращими в моєму житті. Вони допомогли мені переступити рамки звичайного і відчути себе справжнім наркоманом гопником. Цей досвід назавжди залишиться в моєму серці та пам'яті.